Слідами невідомих середньовічних церков

Познайомтеся з середньовічними пам’ятниками та церквами Центрально-ніршезького регіону, які приховують захоплюючі фрески та різьблення по каменю.

Цього разу ми маємо можливість вирушити на підкорення Центрального Ніршега, де можна познайомитися з багатьма середньовічними церквами, що мають виняткову цінність, але оповиті невідомістю. Здебільшого це середньовічні пам’ятки, про які, на перший погляд, ззовні ми навіть і уявити не можемо, що приховують захоплюючі фрески, різьблення по каменю та художні вироби. Маршрут проходить через середньовічні церкви таких поселень як Ніртура, Секей, Нїрібронь, Левелек, Офегерто та Каллошемйен, але окрім церков ця екскурсія чіпає й інші об’єкти культурної спадщини. Серед них – природний заповідник “Озеро Могош” та дворянський маєток Каллої у Каллошемйен, гробницю диво-рабина в Надькалло або колишню ратушу комітату Сабольч в стилі бароко.

Ніртура – Реформатська церква

Першою зупинкою екскурсії спадщиною є реформатська церква в центрі поселення Ніртура. Найцінніший елемент церкви – валиковий кам’яний портал у пізньоготичному стилі, збудований під час реконструкції 1488 року, що відкривається від основи шпиля у церковний простір. Цей портал – за його орнаментальністю та художньою якістю – не має собі рівних у цьому регіоні. Іншим шедевром мистецтва у церкві є середньовічна фреска, розташована поруч з амвоном. Комплексне археологічне обстеження та реставрація споруди були проведені у 1995 році.

Секей – Реформатська церква

За напівкруглим святилищем реформатської церкви здавна вважали, що воно належить до ранніх церков епохи Арпадів. Однак під час широких археологічних досліджень, що були проведені в 2007 році, було виявлено, що первинне святилище було знесено, а на його місце в середині 18 століття збудовано абсолютно нове. Згідно з результатами досліджень можна визначити, що в 1324 році церква вже була збудована, і можна припускати, що її збудувала сім’я Банк із роду Гонтпазмань приблизно на зламі 12-13 століть. У результаті дослідження стін на південній стіні нави виявлено настінні розписи 15 ст. із зображенням святих жінок, які колись могли бути початковою та завершальною фігурами настінного розпису, що колись прикрашав майже всю південну стіну. Під час реставрації дерев’яну дзвіницю перенесли з верхівки церкви на колишнє місце, поруч із церквою.

Нірібронь – Реформатська церква

По класицистичному екстер’єру церкви в поселенні Нірібронь ми і не подумали би, що вона середньовічного походження, але насправді вона була збудована у 13 столітті. Під час її реставрації були виявлені раніше замуровані середньовічні вікна. Під шарами штукатурки було виявлено та відреставровано середньовічні настінні розписи. На них зображено незавершену фігуру єпископа з пастушачою палицею та фігуру імператриці Ілони, яка знайшла святий хрест. Таке ж зображення святої Ілони можна знайти в сусідніх римо-католицьких церквах Бакталорантгази та Офегерто.

Левелек – Римо-католицька церква

В центрі села Левелек стоїть зведена у 14 столітті проста однонефна церква готичного стилю без вежі. Про готичний стиль храму свідчить його стрілчастий арковий портал.

Офегерто – Римо-католицька церква

В якості факультативної екскурсії рекомендуємо відвідати римо-католицьку церкву в сусідньому селі Офегерто, яка є однією із найцікавіших пам’яток Ніршезького краю. Зараз важко уявити, але в середні віки, мабуть, уся церква була розписана фресками. На північній стіні нефа – величезна картина, на якій зображений святий Георгій, що бореться з драконом. Праворуч від картини, безпосередньо біля тріумфальної арки, зображена більша фігура жіночої святої, а поруч з нею з обох боків — сцени з життя Ісуса Христа.

Каллошемйен – природний заповідник «Озеро Могош»

Загальна площа природного заповідника «Озеро Могош» займає 95 гектарів. Водно-болотне угіддя, сформоване в колишніх річкових долинах, є домівкою для різноманітних рослин і тварин, саме тому в 1954 році цей басейн драговини було оголошено природоохоронною територією. Заповідна територія датується післяльодовиковим періодом. У 1900-х роках це все ще було великим плавучим водно-болотним угіддям, але його стан постійно погіршувався, а рівень води падав. Однак на непорушній, до мінімальної зменшеній території драговини й досі мешкають рідкісні види комах, земноводних, плазунів і ссавців.

Надькалло – Гаранґод

Наприкінці екскурсії варто відвідати дивовижне місце для прогулянок – Гаранґод, що знаходиться неподалік від міста Надькалло. Штучне озеро площею 75 гектарів і будівлі табору «Тека» додають привабливості типовому ніршезькому горбистому гаю. Табір «Тека» є одним із найважливіших таборів народного мистецтва з 1970-х років.