Прогулянка центром міста

Поділитися

Краса та атмосфера центру міста захоплюватиме і вас.

Відомий уродженець міста, Міхай Ваці, так писав про його центр: «…не історичне місто. З його іменем не пов’язані битви, мирні угоди, в ньому немає багато історичних пам’яток, старовинних пам’ятників, що знали королів…», але краса та атмосфера захоплює кожного відвідувача міста.

Початковий пункт – площа Кошута (Kossuth tér)

Якщо Ви вперше відвідали Ніредьгазу, то екскурсію починайте з центральної площі міста – площі Лайоша Кошута. Парадна бруківка площі Кошута оздоблена дев’ятьма круглими мозаїками, які символізують нашу Сонячну систему. Найвизначніша будівля площі – це Ратуша, збудована за проектами Кароя Бенко. Еклектична будівля з аркадним центральним входом та атмосферою ренесансу була зведена у 1872 році. Центральна зала була місцем проведення горезвісної «тісаесларської судової справи», тут побував політик Карой Етвеш, письменних Кальман Міксат, у гостьовій кімнаті жив байкар Жіґмонд Моріц. Над балконом, що виходить на площу, по обидві сторони фасаду височіє по одній статуї Юстиції.

Посередині площі стоїть пам’ятник провіднику угорської революції Лайошу Кошуту роботи скульптора Дюли Бетлена. На задньому плані статуї на поламаному дулі гармати бачимо пташку, і під нею дату: 1848. У тіні старих каштанів стоїть меморіальний стовп «Викуп із рабства». З лівого його боку – суворі обличчя селян із виразом сумніву, із правого – надії: «Місто Ніредьгаза кріпосному праву і владі більше не підкоряється».

площа Кошута

Продовжує площу еклектична будівля Ощадного банку, споруджена у 1912 році за проектами Йожефа Хуберта. Її монументальний касовий зал – пам’ятку мистецтва – вінчає купол із фарбованого кольорового скла. Напроти Ощадного банку ще одна будівля в еклектичному стилі. Це готель «Корона», зведений у 1895 році за проектами Іґнаца Алпара. Цікаво, що кожен із трьох її фасадів має власне обличчя. Додамо, що на балу на честь урочистого відкриття готелю у місті було вперше ввімкнено електричне світло.

Поряд з готелем височіє римо-католицька церква, збудована Віргілом Надьом. Найкраща частина тринефного храму у формі базиліки – це монументальний поперечний неф. Тут знаходиться мармурова кафедра, а склепіння над нею прикрашають барельєфи чотирьох євангелістів. По сусідству знаходиться єпископський палац Римо-католицької єпархії Дебрецен – Ніредьгаза.

Що подивитися на вулиці Ілони Зріні (Zrínyi Ilona utca)

Продовжуючи свою подорож вулиці Ілони Зріні, ми помітимо дві розкішні будівлі у стилі необароко – це Католицький палац та колишня римо-католицька парафія. Між ними нашу увагу приверне зведений за проектами Тібора Борбаша парадний фонтан із трьома бронзовими дівчатами, що купаються – Трьома Граціями. У палаці у стилі сецесії, що знаходиться у центральній частині вулиці, сьогодні діє міський Зал одруження. Той, хто тут побував, не забуде атмосферу та кавалькаду кольорів на цій маленької вулиці. З ранньої весни до пізньої осені незліченна кількість квітів та декоративні кущі надають їй середземноморської атмосфери, а поблизу парадного фонтану Трьох Грацій перехожих тішать вуличні музиканти.

Що подивитися на вулиці Бочкаі (Bocskai utca)

У напрямку вулиці Бочкаі ми побачимо будівлю Обласного суду у стилі ампір, а біля неї – будівлю Обласної прокуратури.

Площа Сабадшаґ (Szabadság tér) – центр культурного життя міста

Центром культурного життя міста є площа Сабадшаґ. Тут знаходиться Обласна та міська бібліотека ім. Жігмонда Моріца та зведена за проектами Ференца Бана будівля цікавої форми – Культурний центр ім. Міхая Ваці. Позаду неї, на іншій стороні вулиці розташована двоповерхова блакитна будівля Міської картинної галереї із постійною виставкою «Творча майстерня медального мистецтва Шошто», а також тимчасові виставки образотворчого мистецтва.

Поряд з Міською галереєю знаходиться Неповна середня загальноосвітня школа ім. Золтана Кодая із сучасним концертним залом, у якому працює всесвітньо відомий хор «Cantemus». Частиною будівлі є і зал Дюли Пала, де можна побачити тимчасові виставки. Пройшовши трохи в бік, ми опинимося біля Спортивної арени «Continental». Тут цілий рік проходять престижні спортивні заходи, ярмарки, виставки. Район міста навколо будівлі – так званий «Буйтош» – місце колишніх, увічнених Дюлою Круді, знаменитих дуелей. На сьогодні ця болотиста місцевість переважно осушена, і тут створено гарний парк відпочинку.

Повернувшись до центру міста, напроти будівлі Ощадбанку ми знайдемо пам’ятник засновникам міста, відкритий у 2001 році. Пам’ятник – робота скульптора Бенедека Надя – зображує графа Ференца Карої та шевця з поселення Сарваш, Яноша Петріковіча, які були головними героями відродження збезлюднілого на 1753 рік міста.

Площа Героїв (Hősök tere)

На площі Героїв височіє помпезна будівля Обласної ради, що має риси еклектики та історизму – це також робота архітектора Іґнаца Алпара. У фасадних нішах видно витвори митця Еде Каллоші – статую полководця Сабольча та короля Іштвана Святого, а попереду, на парадному дворі стоять бюсти Меньгерта Лоняі (1871-72 рр.) та Міклоша Каллаі (1942-44 рр.), колишніх прем‘єр-міністрів Угорщини. У центрі парку перед Обласною радою височіє зведений у 1928 році Жігмондом Кишфалуді-Штроблем меморіал Першої світової війни. У центрі композиції – змієборець, а по боках два сюжети: похід до бою і кінець війни. Меморіал у Будапешті на горі Ґеллерт із зображенням змієборця – дещо змінена версія ніредьгазького. На протилежній стороні парку стоїть відкритий у 2006 році пам’ятник скульптора Шандора Дьорфі на честь революції 1956 року.

Площа Героїв

Площа Октобер 23 (Október 23. tér) та місця поблизу

«Дерево життя» – сучасна скульптура на площі Октобер 23, що символізує жіночу постать, робота скульптора Бели Тіллеша – це взаємозв’язок минулого і майбутнього, а також символ віри у майбутнє. Ще одна окраса площі – бронзовий питний фонтанчик-півень роботи Лайоша Орра. Неподалік, на вулиці Шіп знаходиться ортодоксальна синагога, зведена у 1924-32 роках за проектами архітектора Ліпота Баумгорна. Далі впадає в око будівля з характерних фасадом із червоної цегли: це відкрита у 2003 році Греко-католицька духовна семінарія ім. Святого Афанасія.

Прямуючи далі в бік центру міста, ми потрапимо на вулицю Ґабора Бетлена, де височіє двовежний греко-католицький храм у змішаному візантійському стилі, збудований у 1895 році. Провулок позаду носить ім’я хранителя церкви Святого Миколая, якому присвячено й фонтан із скульптурою роботи Шандора Тота (1996 р.).

Площа Кальвін та площа Орсаґзасло (Kálvin tér та Országzászló tér)

Окраса площі Кальвіна – зведена у 1873-1882 рр. реформатська церква у романтичному стилі. Продовженням площі Кальвін є площа Орсаґзасло, де у 1991 році колишній прем’єр-міністр Йожеф Антал відкрив пам’ятник, присвячений жертвам та мученикам Другої світової війни. На південній стороні площі нашу увагу приверне бронзова кінна статуя «Угорський гусар». Гусари з 1869 року грали провідну роль у житті міста: тоді у казармах Ніредьгази був розквартирований батальйон гусарського полку угорської королівської армії, а у 1891 році у місті збудували казарму для цілого полку гусарів. Гусари аж до Другої світової війни відігравали визначну роль як в економічному, так і в соціальному житті міста.

Звідси добре видно наріжну будівлю колишнього палацу Нірвіз у стилі сецесії, яка визначає обличчя міста. Фронтон, що виходить на вулицю Сечені, прикрашають дві мозаїки із зображенням давніх промислів: одна зображує рибальство та мисливство, а друга символізує землеробство.

Площа Бешшенєі (Bessenyei tér)

На площі Бешшенєі стоїть статуя лейб-гвардійця Марії Терезії, письменника та філософа Дьердя Бешшенєі. Статуя, виготовлена скульптором Еде Каллоші у стилі необароко, була першим пам’ятником міста. В ідилічному середовищі стоїть збудований у 1894 році за проектами Іґнаца Алпара в еклектичному стилі Театр ім. Жіґмонда Моріца. Зовнішній фасад будівлі прикрашають барельєфи Мольєра, Сіґліґеті та Шекспіра. Щороку у серпні театр організує один з найбільших у мистецьких фестивалів – Фестиваль VIDOR. Напроти театру бачимо статуї уродженців Ніредьгази, поета Міхая Ваці (Іштван Сабо молодший, 1976 р.), а трохи південніше – письменника Дюли Круді (Імре Варга, 2003 р.).

Площа Бенцур (Benczúr tér)

Монументальна будівля у стилі неокласицизму на площі Бенцур – це Музей ім. Андраша Йожі, названий на честь відомого науковця із широким світоглядом. У відновленому у 2008 році музеї зберігаються найцінніші пам’ятки міста Ніредьгаза та області Сабольч-Сатмар-Береґ. Крім постійних виставок – археологічної, етнографічної, образотворчого мистецтва, сейфової кімнати із золотими скарбами з Уйфехерто – на відвідувачів завжди очікують і цікаві тимчасові виставки.

Площа Бенцур

За кілька кроків від музею стоїть скульптура із вапняку роботи Ґези Ґалантаі Фекете. Вона зображує ще одного відомого уродженця Ніредьгази – художника Дюли Бенцура. За нею на п’єдесталі фонтанчика, схована між деревами, стоїть відома статуя Жігмонда Кішфалуді Штробля – Народження Венери. Цікаво, що оригінал скульптури, яка на всесвітній виставці у Барселоні у 1929 році отримала золоту нагороду, знаходиться у Санта Барбарі, штат Каліфорнія. Місту митець подарував власноручну копію. У центрі площі знаходиться недавно відновлений павільйон 1925 року, де раніше працювала літня музична кондитерська, а потім пивний сад.

Площа Лютера (Luther tér)

Продовжуючи нашу прогулянку у бік вулиці Ішкола (Iskola utca), ми дійдемо до пам’ятника архітектури – євангельської церкви у стилі бароко на площі Лютера. Переселені сюди у 1753 році тірпаки, завдяки едикту віротерпимості Йожефа II, отримали можливість збудувати свій кам’яний храм на найвищій точці старого міста. Храм, збудований за проектом Джузеппе Апріліса, був освячений у 1786 році. Він відіграє значну роль у музичному житті Ніредьгази, тут проводяться органні та хорові концерти. На фасаді будівлі про плин часу нагадує подзвін.

Біля храму знаходиться так званий Лютеранський дім із двох будівель, який колись був палацом євангельської церкви. Будівля була зведена у 1928 році за проектами Іштвана Кочіша, і на той час вона вважалася найсучаснішою спорудою міста. Буквально за декілька кроків від неї, на стіні будинку № 8 по вул. Сент Іштван висить меморіальна дошка: це батьківський дім відомого письменника й журналіста Дюли Круді, який народився тут у 1878 році. На цій вулиці знаходиться Ніредьгазька євангельська гімназія імені Лайоша Кошута, перша гімназія області. Школа була заснована євангельською церквою у 1806 році, а з 1861 року стала гімназією. Учнем цієї школи були, серед інших, письменник Дюла Круді, хімік-дослідник Янош Кабаі, а також письменник і журналіст Бела Ґадор.

Коротко про історію міста

Узагальнюючи коротко історію міста Ніредьгаза, зазначимо, що перші згадки датуються Х. століттям. Та все ж місто вважається відносно молодим поселенням, оскільки час великих змін, швидкого розвитку припадає на середину XVIII століття. У той час, у 1753 році до міста прибули словацькі переселенці – сучасною мовою «тірпаки» –, які оселилися навколо міста у так званих «кущових хуторах», тим самим надавши місту своєрідної конструкції. Найважливіша подія для жителів Ніредьгаза – це викуп із рабства у 1824 році. Тоді селяни навіки звільнили себе від поміщицької влади і стали господарювати самі; внаслідок цього у 1837 році Ніредьгаза отримала привілеї міста. На сьогодні гостей чекає жваве, приємне та красиве місто. Атмосферу міста створюють чарівні парки, площі, величезні зелені території, переплетіння сучасних та старих будівель, яким вдалося зберегти свій старий затишний настрій.

Фото центру міста Ніредьгаза

Térkép

Loading
Center map
Traffic
Bicycling
Transit

Ви використовуєте цей сайт, щоб сприяти використанню файлів cookie. Детальніше ...

A süti beállítások ennél a honlapnál engedélyezett a legjobb felhasználói élmény érdekében. Amennyiben a beállítás változtatása nélkül kerül sor a honlap használatára, vagy az "Elfogadás" gombra történik kattintás, azzal a felhasználó elfogadja a sütik használatát.

Bezárás